31 июл. 2013 г.

Луценко – Іван Сусанін української політики?


В українському медіа-просторі ширяться чутки, що новий проект Луценка під назвою «Третя республіка», до якого також мають відношення Безсмертний, Стецьків, Філенко, профінансує Третьяков.

Складається враження, що ці особи – Луценко, Стецьків, Філенко, Безсмертний - знову зібралися до купи, щоб завести людей на манівці. Чомусь вони ніяк не можуть заспокоїтися. Ті, що мали величезні можливості, але все програли. Саме такі, як вони, проклали дорогу режиму бандократії до влади. Зокрема, яка роль Луценка в розвалі міліції? В тому, що злодії в законі сьогодні захопили владу? Що ми дожили до таких подій, як у Врадіївці? Чи є в цьому провина і Луценка, який продемонстрував дилетантизм і некомпетентність на посаді міністра внутрішніх справ? До речі,Луценко так і не відповів, чи був він агентом КДБ, і якщо так, то коли і за яких обставин був завербований, кого закладав.

Роман Безсмертний провалив адмінтериторіальну реформу і реформу місцевого самоврядування. Куди б його не ставили, де б він не бігав, всюди все провалював, демонстрував перебіжництво. Так само й Філенко весь час скакав зі стільця на стілець. А Стецьків, яким був в часи свого викладання наукового атеїзму, таким і залишився. Можливо, йому вже час на пенсію?

Що об’єднує цих осіб? Вони завжди тримаються на поверхні і не тонуть. І зараз вони знову хочуть повести людей на манівці, як Іван Сусанін. А взагалі, до таких осіб треба застосовувати Євангельську мудрість, що не можна наливати нове вино в старі міхи.

Але хто здивував, то це Третьяков. Його проекти останнім часом весь час завершуються крахом. Навіщо знову робити те саме? Якщо немає куди дівати гроші, то краще витратив би їх на благу справу. Будучи корінним киянином, він мав би опікуватися рідним містом, думати, як вирвати Київ з хижацьких пазурів групи Януковича та його лакуз, таких як Попов, Герега та інші. Адже потім доведеться давати відповідь киянам, чому мав можливості, але не використав їх на благо київської громади.

Украина может нанести удар по российским банкам в отместку за шоколад


В ответ на запрет ввоза в РФ украинского шоколада, Киев может нанести удар по «дочкам» российских банков, работающих в бывшей советской республике.

Украина может начать ответные шаги: сначала убрать банковский капитал – ВТБ, Сбербанк и Альфа-банк. Это будет по примеру с «Брокбизнесбанка», который забрали у Буряка, или как обанкротили «Укрсоцбанк». По такой же схеме будут жать российские банки, начнут вытеснять. Это первый шаг по вытеснению путинского капитала здесь.

Между тем, российско-украинское противостояние из-за нежелания Киева присоединяться к Таможенному союзу будет нарастать.

После заявления Онищенко в отношении «Рошена» точно возникнут вопросы к сыру, мясу и будет вновь запрет на молочную продукцию. Их легко может запретить Россия, закрыть другим импортом. Затем в ход пойдет удар по «Мотор Сич», по машиностроению, а также пострадают однозначно Ахметов и Пинчук. По трубам продолжится война.

Но давление России в отношении наших олигархов, запрет на ввоз нашей продукции – все это все равно не заставит Януковича передумать в отношении евроинтеграции. Янукович уже готов начать в ответ войну против России.

Свой «Янукович» есть в каждом городе


Рейтинг Януковича упал до невероятно низкого уровня. По всей стране людей буквально переполняет ненависть к нему, к правящей «Семье», в частности, к сынам Януковича, Арбузову, Клименко, сыну Пшонки, Захарченко и к силовым институтам - милиции, прокуратуре, СБУ, судьям. Люди уже, похоже, готовы всех их рвать на куски.

В то же время, все почему-то говорят о том, что в Украине нет лидера, нет силы, которая поведет за собой. Граждане не доверяют ни Яценюку, ни Кличко, ни Тягнибоку, ни Тимошенко. Все ждут, что придет и появится добрый богатырь и сразу все изменится. Но такое бывает только в сказках, а в реальности этого не будет, в реальности следует рассчитывать только на собственные силы. Ведь известно, что спасение утопающих дело рук самих утопающих. И если люди сами не будут бороться за свое счастье, никто ничего достичь не сможет.

Понятно, что главная на сегодня задача - отстранить Януковича от власти, само его наличие не совместимо с дальнейшим существованием Украины и украинской нации, государства. Но как это можно сделать? Утописты верят, что на улицы Киева в один прекрасный момент выйдут сотни тысяч людей. Но понятно, что никто сейчас не приедет, никто не будет помогать. Поэтому нужно не ехать в Киев, а очищать Украину от правящего режима на уровне местных общин. И здесь мы снова возвращаемся к самосознанию, самодостаточности, к солидарности на уровне общины.

Совершенно очевидно, что сегодня свои «януковичи», различные бандиты, мародеры сидят в каждой общине. Но что нам показали примеры Врадиевки, Фастова, Святошина? Что если мы хотим что-то изменить, нужно самим подниматься у себя в общинах. Ведь большинство людей в общине является порядочными, честными, трудолюбивыми, т.е. нормальными, креативными людьми, они хотят собственным трудом создавать богатство. Но в каждой общине есть уроды, паразиты, которые хотят сидеть и сосать кровь, это вампиры, оборотни. Они не хотят ничего делать, только жить за счет других. Можно сказать, что вся Украина покрыта омелой, которая сосет сок из деревьев и уничтожает их. Омеле все равно, что она уничтожает дерево, ведь ее семена перекинутся на другое здоровое дерево и будут уничтожать его.

Так и Янукович со своей бандой. Но такие «януковичи» и такие банды сегодня есть во всех городах. Они, похоже, расставлены в милиции, прокуратурах, судах, налоговой. Но по сравнению с общим количеством нормальных людей, этих уродов не так уж и много. Поэтому задача сегодня очень проста: в каждом городе нужно собирать вече. Всегда есть определенные активисты, люди, которым доверяет общество, которые генетически не склонны воровать. Очень важно, чтобы возглавляли такое движение люди, которые не воруют. Ведь разбойник, вор всегда хочет захватить чужое. Но он всегда прикрывается за кулисами честного, порядочного гражданина, демонстративно показывает свою набожность. Поэтому этих уродов нужно выявлять и стерилизовать. Каждая община должна провести такое народное вече, создать комитет или собрание и очищать свои общины от этой нечисти.

Для этого следует сформировать определенный актив, группу людей, которым доверяет община. Эти люди должны утвердить временные исполнительные комитеты. Сегодня нам нужны тысячи и десятки тысяч Врадиевок, этот народный опыт надо обобщить. Но к этому процессу не должны лезть политики со своими грязными лапами, потому что политики у нас, к сожалению, продажные. Это должно быть движение снизу, на уровне общин. И тогда эти потоки должны сливаться на уже уровне районов, областей, краев и двигаться в центр.

Мной разработана соответствующая модель, как организовать этот процесс в целом в Украине, и на уровне мегаполисов, в частности, я, как коренной киевлянин, разработал такую ​​модель спасения для своего города и готов поддержать и показать тем, кто хочет спасти Киев, как это реально осуществить.

Только таким образом мы сможем преодолеть Януковича. Потому что только уничтожив эту заразу в городах, очистив общины от его прихвостней, вырвав зубы драконы, мы сможем преодолеть все болезни. Но однозначно понятно, что это следует делать уже в 2013 году, потому что пережить зиму, не имея газа в хранилищах, потеряв золотовалютные запасы, которые разграблены Арбузовым, Соркиным и другими, будет очень и очень сложно.

МВФ боїться, що Україна скотиться в фінансовий смітник і не поверне 8 мільярдів


Міжнародний валютний фонд змусить Україну зекономити на депутатах, адміністрації президента та міліції, щоб повернути свої гроші.

Україна — один із найбільших боржників Міжнародного валютного фонду. Ми їм винні 8 млрд доларів. Ведучі світові агенції, Fitch та інші, оцінюють боргові рейтинги України на рівні В3. Це — дуже негативний результат. Нижче тільки С — сміттєва яма. Таким країнам не можна давати в борг, не можна купувати наших боргових зобов'язань. Якщо розміщувати в Україні євробонди (різновид довгострокових цінних паперів, -Gazeta.ua), їх ніхто не купуватиме. Це - дуже ризиковано, бо може бути не нижче 12-15% річних. В Іспанії, Португалії було 6%. І це вже була катастрофа.

Не можемо обслуговувати свої боргові зобов'язання, якщо не беремо інших позик. Держборг зростає карколомно. Сьогодні він становить біля 80 млрд доларів. Ми вже давно перевищили 40% від ВВП. Крім того в нас відбувається падіння внутрішнього валового продукту та промислового виробництва. Плюс — невиплата зарплат та пенсій. Зараз ледве-ледве віддали 400 млн доларів МВФ за рахунок невиплати зарплат бюджетникам, вчителям, пограбування бюджетів міст.

Українську економіку більше не можна характеризувати як ринкову, адже вона — репресивна "з елементами тоталітарного типу"..

В МВФ зрозуміли, що Україна не здатна виконувати зобов'язання, які дає їм.

Тому вдалися до такого майже безпрецедентного кроку — режиму контролю щодо країни. Подібне було тільки одного разу із Аргентиною. Це означає, що в МВФ очікують, що буде обвал економіки, повна руйнація банкової системи. Намагаючись якось цьому запобігти, хочуть увести, так званий, "режим витрат". Тобто, уряд повинен ввести режим економії, так званий "секвесторний режим": скоротити витрати на президентську адміністрацію, депутатів, уряд, суди, міліцію і так далі. Вони скажуть Україні, що негайно треба здійснити це для початку. Друге — змусять вирішити питання з газом. Вони вимагають руйнації корупційної газової сфери, але не змушують нас підвищувати ціни на газ, як це позиціонує режим Януковича. МВФ всього лиш вимагає сформувати прозорий механізм. А це означає, що газ красти вже не можна буде.

Українська влада не може не погодитися, інакше — її чекатимуть фінансові санкції.

Якщо вони тільки щось пікнуть, Світовий банк припиніть фінансування. Євробанк реконструкції і розвитку вже сказав, що на 30% зменшить фінансування цього року. Інші банки взагалі припинять давати гроші. А тоді зроблять як із Кіпром. І все — дефолт.



Дефолт України вдарить по всім, незалежно від доходів і статків


Економічна ситуація в Україні потребує ретельного контролю. Про це заявило керівництво Міжнародного валютного фонду.

Перша консультація з цього приводу між представниками МВФ і України може відбутися цієї осені. Контроль за виконанням таких вимог здійснюється щодо країн, у яких збереглася істотна заборгованість перед МВФ після завершення програми виділення позик. МВФ домовляється про проведення більш частих консультацій з представниками таких держав, насамперед з питань макроекономіки, пише Газета по-українськи.

Отже, чи можна припустити, що в Міжнародному валютному фонді вважають, що на Україну чекає дефолт, і хочуть застосувати механізм, який був вироблений в результаті досвіду, коли відбувався суверенний дефолт Мексики, Аргентини, щоб убезпечити себе від негативних наслідків?

Але якщо в Україні дійсно трапиться дефолт, то це уже торкнеться всіх, незалежно від віку, статі, доходів, статків, він ударить по всім, і по багатим, і по бідним.

Тому ще раз наголошу: не можна мислити традиційно, шаблонно в умовах стадії падіння великого циклу Кондратьєва. В умовах потужної міжцивілізаційної конкуренції, хаосу всі старі рецепти не працюють. Навпаки, їх застосування веде до ще гірших результатів. Треба схаменутися і починати діяти новаторськи, нестандартно.

Так, мною розроблена модель, яка дає можливість виходу із ситуації. І сьогодні немає ніякого іншого шляху для порятунку, окрім як переходу до вибудуваної мною моделі народного капіталізму для України.

29 июл. 2013 г.

Клименко: митар для Януковича?


З кожним роком все і більше посилювалося враження, що Податкова адміністрація, податківці – це люди, які нічого роблять, тільки у всіх все забирають. Іншими словами, їх можна було назвати рекетирами, які використовують державну машину для того, щоб забирати у громадян доходи, власність, нерухомість, землю.

Починало складатися враження, що головна функція податкової зводилась до того, щоб не дати людям ставати заможними і сформувати в Україні середній клас. Презирство і ненависть в українському суспільстві до податкових органів зросли настільки, що податківців зневажали навіть більше, ніж міліцію, якій в Україні довіряє менше 1% громадян. Проте правлячий режим бандократії пішов на хитрість і вирішив сховати податківців під виглядом Міністерства зборів і доходів. Таким чином були придумані своєрідні лаштунки, щоб відволікти увагу людей, сховати тих, хто безпосередньо грабує людей. Режим цю установу жорстко структурував і навіть дійшов до того, щоб при українських посольствах з’явилися податкові розвідники. Отже, їм вже мало контролювати людей на території України, тепер вони вже слідкуватимуть за ними і за кордоном. Це вже нагадує часи Сталіна, коли комуністи мали спеціальні загони за кордоном, які використовувалися, наприклад, для вбивства Коновальця, Бандери, Петлюри, Троцького, і діяли під виглядом Комінтерна, в якому були спеціальні загони бойовиків, які переслідували всіх інакодумців. Тепер за цією аналогією, схоже, діє і Клименко, як підручний Януковича, і створює інститут податківців-розвідників.

В той же час, зростають переслідування і в Україні. Просто диву даєшся, як купка осіб, що, як виглядає, нагадують злодіїв, не мають реальної освіти, знань, тримає в сталевих лещатах всіх громадян України. Можна припустити, що у левової частки цих осіб взагалі куплені дипломи. Наприклад, чого варті заяви Геннадія Москаля про те, що ніяк не може знайтись диплом Королевської, або зізнання Арбузова в тому, що він здобував вищу освіту заочно. А відомо, яка заочна освіта в Україні.

Але, незважаючи на все, цим особам весь час вдається вигадувати нові обмеження. Одне з останніх таких обмежень полягає в тому, що громадяни тепер не можуть купити ні автомобіль, ні нерухомість дорожче 150 тисяч гривень. Схоже, що тепер податківці чіплятимуться до людей, перевірятимуть, звідки вони взяли гроші на такі покупки. Але де таке бачено? Це пряме порушення Конституції. Спочатку нехай вони самі розкажуть, звідки взяли гроші. Той же Клименко нехай розповість, де його брат взяв гроші, щоб здійснювати реконструкцію ЦУМу в центрі Донецька, де Азаров взяв гроші для сина, як Арбузов накупив собі засоби масової інформації? І хто їм взагалі дав право вимагати у людей пояснення, звідки вони взяли гроші? Який вони мають до цього стосунок?

Таким чином, можна говорити, що в Україні наростає беззаконня, а особи, які його здійснюють – вороги української нації. Це – митарі. Можна провести аналогію з Євангелієм, де описані митарі, які збирали податки для Римської імперії і для царя Ірода, який, як відомо, наказував вбивати новонароджених, і саме він дав наказ відрізати голову Іоанну Хрестителю. Сам Ірод купався в розкошах, а гроші йому приносили митарі, які грабували простих людей. Чи можна стверджувати, що таким царем Іродом сьогодні в Україні стає Янукович, який має свого керівника митарів – Клименка? Саме структура, яку очолює Клименко, мучить українців. Як виглядає, виправити це відомство не можливо, його треба просто ліквідувати, як антиконституційний орган. А ті депутати Верховної Ради, які проголосували за створення цього міністерства, затвердили його – це вороги української нації. Тим паче, що вони не підпадають під дію цього органу, користуються своєю недоторканістю, але проголосували за створення міністерства митарів, де працюють кати українського народу.

Тому основним гаслом сьогодні має стати негайна ліквідація Міністерства зборів і доходів, припинення дії Податкового кодексу, як такого, що призвів до зубожіння мільйонів українців, знищення залишків малого і середнього класу, дрібної і середньої національної буржуазії, і перехід до розробленої мною впродовж останніх 15 років моделі податкової системи.

Скандал з Петром Мельником – попередження для всіх союзників Януковича


В Україні 27 липня розгорівся потужний скандал. За повідомленнями ЗМІ, на хабарі було спіймано ректора Національного університету державної податкової служби України, колишнього депутата Верховної Ради від Партії регіонів Петра Мельника.

Чи можна розглядати цей випадок, як прояв помсти, як урок для всіх інших, для тих, хто веде дружбу з Януковичем? Чи не настав час усім, хто входить в оточення Януковича, усвідомити, що він, як виглядає, діє, як безжальний хижак: спочатку умовляє людину, дає їй різні обіцянки, заколисує, а потім накидається на свою жертву.

Отже, те, що сталося з Мельником нагадує дії міфічних сирен, які співали пісні улесливим голосом, а коли жертва їм починала вірити і наближалася до них, сирени своїми сталевими клювами і мідними пазурями її розривали на шматки.

Тому потрібно тим, хто йде на співпрацю з Януковичем і Партією регіонів, пам’ятати про це. Треба чітко розуміти, що криворізько-єнакіївська гідра буде знищувати фізично, морально, фінансово-економічно усіх, хто, як їй здасться, не виконує її вимог. Тільки найближчим членам «Сім’ї» можуть вибачити якісь вчинки, а усі інші за свої провини, схоже, підлягають знищенню.

Тому ще раз хочемо нагадати Єфремову, Чечетову, Богословській, Герман, що їх може чекати. У них не повинно бути жодних ілюзій. Це ж саме стосується і Колесніченка. Його вже навіть Путін із Медведчуком не врятують, все одно рано чи пізно Янукович принесе його в жертву. Як тільки Путін стане для Януковича відкритим ворогом, то першими, кого приноситимуть в жертву, стануть друзі Путіна, і складається враження, що тоді Колесніченко і Богословська стануть тими, на чиї голови опуститься гнів Януковича.

В Україні влада веде внутрішню війну проти власного народу?


В Києві впродовж двох останніх днів влада вживає безпрецедентних заходів безпеки. Кирила (Гундяєва) на вокзалі зустрічали сотні міліціонерів і спецназівців, а перон, до якого прибував його потяг, обгородили металевими щитами. Повсюди в українській столиці Беркут, міліціонери в штатському, снайпери, міліцейські собаки.

Щоб потрапити на офіційні заходи, люди проходять через безпрецедентне приниження, їх обшукують, обнюхують, тих, хто виражає невдоволення цими заходами безпеки, знімають на камери. У людей навіть воду відбирають у пластикових пляшках.

Навіщо тоді взагалі на офіційні заходи когось запрошувати, якщо їх так перевірять? Цих людей і так спеціально відбирають по запрошенням. Це ж означає, що режим не довіряє навіть тим, кого сам відбирає і запрошує на офіційні заходи.

Тепер в охорони Януковича навіть з’явилась нова мода: перевіряти людей за допомогою собак. Але ж треба сказати, що так діяли Гестапо і ЧК. Так можуть чинити зі своїм народом лише окупанти. Такі заходи безпеки означають, що у нас вже фактично триває внутрішня війна, влада воює із власним народом. Тоді виникає питання: чому народ терпить владу, яка є для нього окупаційною, ворожою?

Але якщо президент так боїться людей, значить він немає жодної підтримки серед народу. Можливо, він усвідомлює, що те, що він робить, завдає великої шкоди інтересам мільйонів? І тому він дуже боїться за своє життя. Але ж відома народна мудрість: хто чого боїться, з тим воно і трапиться.

26 июл. 2013 г.

Гривня: падіння неминуче


Ситуація в українській економіці і фінансах продовжує погіршуватися. Фактично, ми вже спостерігаємо певні процеси і явища, які були характерними для періоду 2008-2009 років, коли курс гривні обвалився з 5 гривень за долар до 8, тобто на 60%.

По-перше, в той період, як і зараз, стрімко зростав як державний так і валовий зовнішній борг. Так, станом на 1 січня 2008 року державний і гарантований державою борг складав 17,57 млрд. доларів, за рік він виріс до 24,59 млрд. доларів, а станом на 31 грудня 2009 року вже складав 39,68 млрд. доларів. Отже зростання за два роки склало 22,11 млрд. доларів, або 226%. Натомість валовий зовнішній борг збільшився з 54,5 млрд. доларів станом на 1 січня 2007 року до 101,6 млрд. доларів станом на 31 грудня 2008 року, тобто виріс за два роки на 86%.

Схожа ситуація спостерігається і впродовж останніх років. Так, державний і гарантований державою борг за час правління Януковича, тобто за три з половиною роки зріс із 39,68 млрд. доларів до 68,58 млрд. доларів станом на 31 травня 2013 року, тобто на 72,8%.А валовий зовнішній борг виріс із 103,3 млрд. доларів станом на січня 2010 року до 136,26 млрд. доларів станом на 31 березня 2013 року, або на 32%.


По-друге, у 2008-2009 роках, як і зараз стрімко скорочувалися золотовалютні резерви України. Так, впродовж 2008-2009 років золотовалютні резерви скоротилися з 32,4 млрд. доларів станом на 1 січня 2008 року до 26,5 млрд. доларів станом на 31 грудня 2009 року, тобто за два роки падіння склало 18,2%. А впродовж 2012-2013 року резерви впали з 31,7 млрд. доларів станом на 1 січня 2012 року до 23,14 млрд. доларів станом на червень 2013 року, тобто на 27%. Отже, зараз золотовалютні запаси скорочуються ще стрімкіше, ніж у 2008-2009 роках.

По-третє, для обох проміжків часу характерне швидке зростання гривневої грошової маси. Так кількість готівкової гривні станом на 1 січня 2008 року складала 111,12 млрд. гривень, а станом на 31 грудня 2009 року вона зросла до 157,029 млрд. гривень, отже за два роки її кількість збільшилась на 45,9 млрд. гривень, або на 41%. В той же час загальна грошова маса зросла з 396,16 млрд. гривень до 487,3 млрд. гривень, або на 91 млрд. чи на 23%.

Так само й зараз готівкова грошова маса зросла з 192,67 млрд. гривень станом на 1 січня 2012 року до 213,92 млрд. гривень станом на травень 2013 року, або на 21,25 млрд. гривень чи на 11%. А загальна грошова маса виросла із 685,52 млрд. гривень до 821,72 млрд. гривень, або 136,2 млрд. гривень чи на 20%.

Отже, як ми бачимо, сьогодні повторюється та ж сама ситуація, яка спостерігалася і у 2008-2009 роках: на тлі зростання державного, гарантованого державою і валового зовнішнього боргу стрімко росте грошова маса і швидко скорочуються золотовалютні резерви. Як ми уже, на жаль, мали змогу переконатися, все це призводить до девальвації гривні.

Тому якщо злочинна політика уряду Азарова-Арбузова і режиму Януковича не зміниться, якщо золотовалютні резерви і далі будуть розбазарюватися, якщо і далі нарощуватиметься державний борг, якщо відбуватиметься емісія гривні, в тому числі і прихована – за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, падіння гривні буде неминучим. Якщо ж девальвація знову складе хоча б 60%, то курс гривні буде уже не 8 грн. за долар, а щонайменше 13 гривень за долар.

25 июл. 2013 г.

Векселями будуть просто обклеювати туалети


Президент Віктор Янукович підписав законопроект про введення казначейських векселів. Закон входить у дію на наступний день після його опублікування. Векселі видаватимуть строком обігу до 5 років, з дохідністю, що не перевищує 5 %.

На початку відновлення незалежності відбулася так звана бартеризація, коли фактично суб'єкти господарювання між собою не могли здійснювати грошові розрахунки. Основна маса розрахунків проходила через товарний бартер. Це свідчить про закріплення в країні відсталості і перехід до печерних форм функціювання. Адже в умовах ринку капітал повинен обов'язково приймати грошову форму.

Векселі — це та сама бартеризація, усунення реальних грошових відносин. І це перша їхня негативна риса.

Друга негативна риса — це те, що вексель, на відміну від акцій та інших цінних паперів, не формує прибутку. Він є чистим борговим зобов'язанням, виконує жорсткі фіскальні функції. Вексель з'являється там, де покупець не може розрахуватися із виробником. У нашому випадку, суб'єктом, який не може розрахуватися із виробником є державна машина, тобто держбюджет. Це означає, що апріорі держава вже не може виконувати функції товарно-грошових відносин. Вводячи інструмент векселів, вона розписалася у тому, що як господарський суб'єкт не здатна купувати товари за гроші.

Вексель, як борговий інструмент, має, на відміну від інших цінних паперів, від'ємну природу, бо формує не прибуток у вигляді відсотка, а дисконт, тобто відбувається віднімання коштів, а не їхнє додавання. Виходить, що вексель реально матиме завжди нижчу ціну, ніж та сума, яка вказана у цьому векселі. І це третя негативна риса векселю — те, що він буде ходити на ринку за нижчою вартістю, ніж вона задекларована. І дисконт буде зростати по мірі того, як ринок витискатиме векселі з обігу.

Держава буде все більше продукувати ці векселі, видаватиме їх компаніям, яким не повернули НДС, але куди дівати цей папір, хто його купуватиме? В результаті дисконт зростатиме. Ці папери нікому не будуть потрібні. Бо той, хто їх випускає, тобто казначейство, не є ліквідним продавцем. Адже чим воно гарантує ліквідність векселю? Зрозуміло, що лежить під акцією — власність акціонерного товариства. Так само зрозуміло, що лежить під євробондами. А що лежить під векселями? Це папірці, мильні бульки.

Зараз всі підприємства, перед якими держава має борги, сунуться, щоби їм видали ці векселі, кинуться щось з ними робити, почнуть їх закладати в банки, а їх будуть приймати з дуже низькою ставкою. Дисконт буде — 20-50%, тобто саме на такий відсоток впаде вартість цих векселів. Це по суті, наслідок діяльності уряду, який розтринькав золотовалютні запаси, створив некерований державний загальний борг і який не може обслуговувати бюджет, оскільки вже маємо, фактично, колапс державної бюджетної політики.

Тому векселі — це спроба потопаючого показати, що він ще на щось спроможний, намагання вхопитися за останню соломинку. І замість того, щоби дійсно лікувати економіку, змінити соціально-економічну модель, влада ще більше заганяє хворобу всередину. Виходу з цього тупика вже не буде. Бо не варто забувати, що це відбувається в умовах розгортання другої хвилі світової економічної кризи.

Якщо далі буде так продовжуватися, то економіка втримається ще максимум кілька місяців. Векселі — це вже остання фаза агонії. Та й сам вексель — це вже агонія. Цей механізм за жодних обставин не можна було приймати. І перші негативні тенденції від його введення проявлять себе вже на початку жовтня. Тоді на ринку з'явиться дуже велика кількість векселів, які просто знеціняться. В результаті виникне така ситуація, що ними будуть просто туалети обклеювати. А взагалі Азарову разом із Арбузовим, Соркіним і Януковичем будуть їх засовувати в одне місце і підпалювати.

Взагалі жовтень-листопад будуть надзвичайно складними для країни. Якщо ж їх переживемо, то після різдвяних світ, десь у лютому-березні все одно рвоне. Це крайній строк.

Українські чиновники вже знайшли альтернативні Кіпру офшори



Президент Віктор Янукович схвалив закон про ратифікацію анти офшорної конвенції з республікою Кіпр. Документ передбачає уникнення подвійного оподаткування, а також податкових ухилень.

Кіпр взагалі нецікавий на сьогодні для того, щоб там відкривати рахунки для якогось суб’єкту господарювання, чи покласти гроші на депозит, чи взагалі створити там якийсь офшор. Тому що після цієї відкритої фінансової кризи кілька місяців тому, наш фінансово-економічний аналіз свідчить, що Кіпр, як фінансово-економічний суб’єкт перестав функціонувати. По суті, він пройшов через повне банкрутство.

На сьогоднішній день потрібно бути абсолютним камікадзе, щоб там мати якусь справу. Закон, який був прийнятий у Верховній Раді нещодавно і те, що підписав Янукович - це все одно, що відмовились від мертвого якогось тіла. Всі розуміють, що зараз з Кіпром взагалі працювати вже не потрібно, що немає сенсу. І вже звідти пішли всі суб’єкти господарювання, які тримали гроші свої на Кіпрі з України, і всі ті, що тримали гроші на депозитах. Цей закон ніякого значення вже для українських структур, які працювали через Кіпр. Просто формальність, але вона не має жодного значення.

Відомо, що багато українських бізнесменів шукають альтернативи Кіпру… Якщо вже знайшли, то Ви в цьому контексті передбачаєте якісь зміни в українському законодавстві?

Практика показує, що в Верховній Раді сидять якраз ті, хто оперує величезними грошима. Це бізнесмени, які одягли на себе шкуру політиків і їм потрібні були мандати народних депутатів для того, щоб прикривати свій бізнес. Тому вони без будь-яких вагань, коли вже вирішили всі питання по Кіпру, прийняли новий закон. Все одно їм Кіпр вже не потрібний. А от їхні гроші знаходяться тепер в інших місцях. І зрозуміло, що тепер вже ніхто не кладе грошей в один кошик, як було, коли починали бізнес.

Сьогодні є дуже багато різних офшорів, юрисдикцій офшорних, які спокійно дозволяють вирішувати будь-які питання різним фінансово-корпоративним угрупуванням, які мають своїх представників, або керівників у Верховній Раді… Я думаю, що в Верховній Раді вже ніхто ці питання не буде підіймати, тому що вони, як кажуть, з відчуттям виконаного боргу похоронили Кіпр. І вони кажуть: «Ми ж, бачите, виступаємо за прозорість, проти офшорів і всього іншого, що, ми вам щомісяця будемо приймати такі закони, як по Кіпру?». Тому, я думаю, що тепер проти інших офшорів ніяких законодавчих ініціатив не буде... А всі народні депутати і фінансово-корпоративні структури вже відкрили рахунки в інших офшорах - і будуть працювати там так само, як вони це робили протягом десятиріч з Кіпром.


Куди, як ви думаєте, зараз піде цей бізнес, який був на Кіпрі?

Я думаю, що вже пішли в Латвію, тому що це дуже вигідно. З січня Латвія буде вводити євро. І відбудеться легалізація всіх грошей, які там будуть знаходитись. І вона зараз намагається замінити Кіпр, будучи членом ЄС. Я думаю, що це Люксембург і Ліхтенштейн… Також є дуже класні азійські, латиноамериканські, африканські офшори, куди вже пішли наші можновладці.

За оцінками американського аналітичного центру Tax Justice Network, за роки незалежності з України в офшори вивели 167 млрд. доларів. Заявлена сума трохи менше обсягу валового внутрішнього продукту за 2012 рік. Аналітики також звертають увагу на зростання українського експорту в країни з більш лояльним фіскальним законодавством, які часто використовуються українським бізнесом для відповідних схем, а саме Нідерланди та Швейцарія.

При Януковиче мы превратились в страну Третьего мира


Мы всё еще страна Третьего мира, потому что народ ведет себя как биомасса и не хочет защищать свои интересы.

Украинцы считают, что их не касается то, что происходит вокруг, а это первый признак стран, где не развито гражданское общество. В таких странах должны происходить какие-то бунты, неконтролируемые восстания, хаос. И это все грядет.


Украина - страна Третьего мира по всем параметрам. Параметров, указывающих на это, несколько. Во-первых, это ВВП на душу населения и в абсолютном выражении. По этим показателям мы последние в Европе. Второй параметр - падение ВВП и промышленного производства. Также мы занимаем одно из первых мест в мире по распространению ВИЧ-инфекции и СПИДа, алкоголизму, табакокурению, по количеству заключенных на тысячу человек.


Мы занимаем второе место в мире по смертности, впереди нас только ЮАР. Если брать показатели по образованию, то они у нас очень резко снижаются на сегодняшний день. В этом году мы особенно низко упадем по количеству студентов вузов и по качеству образования в средних школах. Плюс у нас очень низкий уровень развития производственной инфраструктуры. У нас очень плохие дороги. У нас средняя скорость ж/д транспорта — 40 км/ч. Совершенно развалена система сбора и переработки мусора, как и в африканских странах. Мы дошли до того, что ввозим макулатуру до 300 тыс. т ежегодно для того, чтобы выпускать некоторые сорта бумаги. А для того, чтобы выпускать бутылки, ввозим стеклобой. Это вообще абсурдная ситуация.


Последний показатель Третьего мира — это фактически модель каннибализма, то есть у нас при власти находятся клановые олигархическо-корпоративные группы, которые поделили общество на богатых и бедных: 1 % богатых и 80 % бедных — это один из характернейших признаков отсталой страны Третьего мира.


Политические процессы в Украине спонсируются нашим олигархатом, который заинтересован в том, чтобы становиться более богатым. А поскольку правящие лидеры — люди недалекие, интеллектуально неразвитые, люди, выросшие из бандитского капитала и там и остающиеся, они не понимают, как может быть другая модель, где будет развиваться интеллектуальная составляющая капитала. В Польше везде написано: «Вкладываем деньги в человеческий капитал». А у нас деньги вкладываются во что угодно, только не в людей.


Денег уже никто не дает, скоро пирамида рухнет. Вчера Азаров попытался разместить долларовые облигации, и получили в 4 раза меньше денег в валюте, чем планировали. То есть денег никто не дает в середине страны. Извне тоже денег не дадут, потому что идет вторая волна мирового кризиса, поэтому будет обвал.

24 июл. 2013 г.

Настоятель Лавры должен определиться: или Церковь, или Партия регионов


Настоятель Киево-Печерской лавры Павел (Лебедь), одновременно депутат Киевсовета от Партии регионов, на днях сделал ряд сенсационных заявлений. Одно из них касалось того, что он якобы собирался баллотироваться от Коммунистической партии.

Но откуда у Павла (Лебедя) вообще такая тяга к политике? Он ведь происходит из очень простой семьи. Откуда у него взялось желание славы, быть все время на поверхности? Разве монах может заниматься политикой? Монах должен быть ангельской подобой человека. Но как может ангел быть политиком, да еще и от Партии регионов? Причем он уже этим занимается десятилетиями.

Если он хочет величия, если он хочет быть вместе с князем этого мира - сатаной, то тогда ему следует отречься от монашества, церковных должностей. Но сочетать одно и другое нельзя. Тем более нельзя, чтобы его карточкой на заседаниях Киевсовета голосовали другие. Он просто порочит церковь, из-за таких, как он, некоторые люди и не доверяют церкви.

Поэтому Павла (Лебедя) нужно немедленно отстранить от должности наместника Киево-Печерской лавры. Пускай уйдет в затворничество, кельи. Надо ведь искупить мирские грехи.

Кому служит Янукович?


УПЦ МП рекомендует верующим без приглашений не приходить на молебен, который состоится на Владимирской горке в субботу, 27 июля, по случаю 1025-летия Крещения Киевской Руси. Об этом на пресс-конференции сказал пресс-секретарь предстоятеля УПЦ (МП), председатель Синодального информационно-просветительского отдела УПЦ протоиерей Георгий Коваленко.

Значит ли это, что верующие в Украине уже не могут молится там, где присутствует Янукович? А как же тогда Евангелие? И кто вообще такой Янукович, чтобы из-за него христианам воспрещалось посещать святые места? Что это такое – проявление с его стороны трусости или гордыни? Но тогда нужно вспомнить, кто отец гордыни. Как известно, им является сатана. Так кому же служит Янукович – Богу или сатане?

И о чем вообще говорит пресс-секретарь предстоятеля УПЦ (МП) Коваленко? Он духовное лицо, или политикан? И кому он тогда служит – Богу или Януковичу?

Соціальний вибух в Києві неминучий


Попов 23 липня вирішив провести таємну зустріч із головами фракцій Київради, щоб знайти механізми для того, аби провести засідання нелегітимної Київської міської ради.

Але про яку таємну нараду йде взагалі мова? Єдине, що потрібно зараз зробити Попову – негайно піти у відставку. Зрозуміло, що колишньому капітану КДБ без відповідної освіти важко керувати такими складними системами, якими є Київ. Тим більше, що він тут взагалі не може мати жодних шансів – не тому, що Попов добрий чи поганий, а тому, що він чужинець. Хіба він не бачить, що він чужий для Києва, Київська громада його не сприймає, відчуває до нього антипатію? Тому настав йому час по-хорошому піти із займаної посади, це найкраще, що він зараз може зробити. Адже за час його керівництва, Києву завдано стільки шкоди, що це вже перевищило шкоду, яку зробив Києву Черновецький.

І взагалі не може у вільному місті Києві керувати особа, призначена криворізько-єнакіївською гідрою. Хоч краплина сорому є у нього, у його з дружини, з якою вони обвінчалися в церкві? Вже немає Київради, немає міського голови, Герега виступила, як узурпатор, так само і Попов став на шлях заколоту, намагаючись збирати засідання нелегітимної Київради. Невже він не усвідомлює, що до кінця року йому вже все одно не вдасться залишитись на посаді голови КМДА?

Все одно буде соціальний вибух у Києві, це вже видно неозброєним оком. Адже зарплати вчителям вже не платять, система охорони здоров’я в Києві знищена внаслідок недолугих експериментів, метро ледве дихає. У киян забрали усі комунальні підприємства – де це бачено в якихось цивілізованих європейських містах, тим паче у столиці? Громадського транспорту як такого немає, місто завалене сміттям, бродячими псами, бомжами, циганами, які пристають до людей і торгують наркотиками, а їх, за однією із версій, прикриває міліція і передає частину грошей прокуратурі. В Києві – засилля кавказького общака, китайців, ісламістів, інших чужинців. Невже Попов не розуміє, що про це всі знають, що вибух і колапс в Києві невідворотний. Тому, які він збирає таємні наради, йому потрібно негайно піти у відставку, щоб зберегти хоч елементарні крихти порядності.

Все одно ні Попов, ні Катеринчук, ні Порошенко, ні Ляшко мером Києва не стануть. Все одно містом будуть керувати корінні кияни, київська громада, і Київ буде вільним містом.

22 июл. 2013 г.

Почему акция в Киеве закончилась неудачей?


Попытка расставить палаточный городок на Майдане Независимости и начать бессрочную акцию 18 июля, похоже, завершилась неудачей. Почему так произошло? Попытаемся найти этому логическое объяснение.

Во-первых, мы снова увидели одних и тех же актеров, например, можно назвать фамилию Данилюка. Жаль, что Данилюк, будучи достаточно умным и активным человеком, не осознает, что повторить Майдан 2004 года уже невозможно. Тем более, что он копирует уже не тот майдан, и даже не налоговый, а делает копии с плохих копий. Но ведь видно уже, что эта модель не работает и не приносит какого-то ощутимого результата. Люди уже на это не реагируют. Поэтому жаль, что все сводится к одной и той же модели – расставить палатки и ждать, когда их снесет «Беркут».

Во-вторых, важно понять, что Данилюк фактически остался один, его никто не поддержал. Как известно, у него уже была попытка разбить палаточный городок 18 мая, но тогда также группу его сторонников разогнал «Беркут», а вот теперь 18 июля опять все повторилось. И снова никто его не поддержал.

Кроме того, самих жителей Врадиевки на Майдане Независимости практически не было. Так же к ним не присоединились люди из других регионов, даже те, кто на себе испытал все зверства милиции - убийства, пытки, изнасилования. Но и политические силы также не поддержали Данилюка, они не смогли договориться даже с Каплиным, как одним из лидеров акции от «УДАРа», не говоря уже о «Свободе» и «Батькивщине».

В-четвертых, свою роль сыграл и непонятный инцидент с представителями КУПРа и УНА-УНСО, которые якобы брали, или не брали 100 тысяч долларов за прекращение акций в Киеве, и теперь этот инцидент каждая из сторон комментирует по-своему, но неприятный осадок все равно остался.

Итак, мы перечислили субъективные факторы, но есть еще и целый ряд объективных.


Во-первых, в мегаполисе, особенно в Киеве, люди в большинстве живут очень изолированно друг от друга, здесь очень много приезжих людей. Второй объективный фактор - это лето. Весенне-летняя волна активности уже, как выглядит, спала. Кроме того, Киев - это город, где крутится очень много денег, бизнеса, разных интересов. Здесь много разного рода челяди, бюрократов, жирных котов, их семей. Здесь самая большая концентрация власти, богатства и силы. И, наконец, Киев сегодня наиболее пассивный город.

Но то, что попытка 18 июля начать бессрочную акцию завершилась неудачей, еще не значит, что в каком-либо другом городе или опять в Киеве эта попытка не может повториться и не станет более успешной. Она может протекать в иной форме, и даже вылиться в стихийный бунт. Ведь Врадиевки тоже никто не ждал, никто не ждал нападения на ферму Корнацкого. Однозначно можно сказать одно: события во Врадиевке во многом изменили сознание украинцев, перейден некий Рубикон, после которого для того, чтобы пламя вспыхнуло, достаточно маленькой искорки. И тогда уже неизвестно, сможет ли власть это пламя погасить.

Что нужно, чтобы Киев поднялся?


Попытка в Киеве 18 июля начать бессрочную акцию закончилась неудачей, после чего определенное число людей почувствовали некоторое разочарование. Но стоило ли ожидать другого? Ведь такому финалу поспособствовал целый ряд объективных и субъективных факторов, о которых речь идет в моем материале Почему акция в Киеве закончилась неудачей?

Что же нужно, чтобы Киев поднялся?

Во-первых, киевлянам, и вообще украинцам, нужно меньше пить. Люди, напившись пива или водки, или приняв дозу, чувствуют некую эйфорию, им уже ничего менять не надо, у них уже и так все хорошо, плохо будет только тогда, когда они проспятся и проснутся.

Во-вторых, нужно как-то превозмочь изолированность каждого конкретного индивида. Ведь достаточно посмотреть, сколько людей сегодня ходит по Киеву в наушниках. Не свидетельствует ли это об отторжении этих людей от общества?

В-третьих, не может быть такой пассивной церковь, особенно речь идет об УГКЦ и УАПЦ. Также нужно прекратить вражду между УПК КП и УПЦ МП. Но нужно еще сказать и о том, что Московский патриархат недвусмысленно поддерживает правящий режим Януковича, это тоже служит серьезной помехой на пути к быстрому свержению режима. Кроме того, несмотря на уход Черновецкого, агенты Божьего Посольства Аделаджи, похоже, остаются на всех ступеньках власти в Киеве. Поэтому, необходимо осуществить люстрацию и обнаружить всех адептов Аделаджи, присутствующих у власти.

Также в Киеве сильные позиции у представителей кавказского общака, особенно это касается торговли, недвижимости, они владеют многими земельными участками.

Но одна из важнейших предпосылок для того, чтобы киевская община поднялась – это наличие реальной программы действий. Киевляне уже не пойдут на поводу в пустых трюкачей и ораторов. Кроме этого, похоже, что киевская община уже устала от партийных речевок, поэтому не пойдет за партийными лидерами, повести их должны реальные местные лидеры, известные активисты, которые не являются представителями каких-либо партий. Но эти лидеры должны придти к киевлянам с реальной программой действий, они должны объяснить, как собираются вернуть Киеву статус свободного города, как во времена, когда в Киеве действовало Магдебургское право.

В противоположном случае для того, чтобы Киев восстал, нужно какое-то сильное потрясение. Возможно, в первую очередь, это касается экономического обвала. Ведь не секрет, что сейчас на мир накатился вторая волна системного финансово-экономического кризиса, последствия которого для Украины спрогнозировать достаточно сложно. Может, киевляне поднимутся, когда обвалится гривна, или когда Королевская вместе со стаей бойцов Клименка придут к каждому предпринимателю с проверкой, и будут штрафовать всех и вся, или когда будет введено всеобщее декларирование доходов или налог на продажу валюты.

Но даже если Киев сейчас и не поднимется, это еще не означает, что пламя не вспыхнет в каком-либо другом уголке Украины. После Врадиевки стало ясно: украинцы доведены до отчаяния, и уже не боятся. А если народ уже не боится власти, он способен на многое.

19 июл. 2013 г.

Путін їде ставити Януковичу ультиматум


Путін приїде в Україні в кінці цього тижня. Таку інформацію офіційно підтвердив прес-секретар Путіна Пєсков. Зрозуміло, що окрім офіційних заходів, пов’язаних із святкуванням 1025 років Хрещення Русі-України, президент Російської Федерації матиме розмову і з Януковичем. Про що ж вони можуть говорити?

Можна припустити, що Путін в Києві буде висувати Януковичу якийсь ультиматум. Можливо, цей ультиматум буде пов’язаний із купівлею російського газу, яка в першому півріччі 2013 року дуже істотно знизилась, і, як виглядає, правлячому режиму Януковича просто немає чим розраховуватися за цей газ. А самі умови ультиматуму, як можна припустити, були озвучені Медвєдєвим Азарову під час їхньої останньої зустрічі в Сочі. Відтак, дуже характерно, що Азаров саме зараз перебуває у відпустці.

Тому, можна припустити, що Янукович зовсім не хоче зустрічі з Путіним, він тут Януковичу абсолютно не потрібен. Адже виглядає так, що це буде свято Путіна, а не Януковича.

Але для чого Путін взагалі приїжджає в Україну? Що він буде тут робити, що святкувати? Адже це наше свято, свято Русі-України. А яке відношення до нього має Москва? Коли хрестили Русь, Москви взагалі не існувало, як відомо, перша літописна згадка про невеличке містечко Москов з’явилася у 1147 році, і на той час там жили фіно-угорські племена мокша, меря. Тому який сенс Путіну приїжджати на святкування цієї дати? Бо ж очевидно, що Москва до прийняття християнства ніякого стосунку не має. А тим більше не варто Путіну приїздити до Києва після інциденту в Азовському морі, коли російські прикордонні війська, по суті, вбили чотирьох мирних громадян України.

18 июл. 2013 г.

Янукович не пойдёт в Таможенный союз даже при угрозе Путина о полномасштабной торговой войне


Виктор Янукович уже не свернет с курса на подписание соглашения об ассоциации с Евросоюзом, даже если Владимир Путин во время предстоящего визита в Киев пригрозит Украине полномасштабной торговой войной.


Он выразил сомнение в том, что Янукович всерьез испугается закрытия рынка России для поставок труб из Украины, о чем накануне заявил премьер Дмитрий Медведев. Эксперт считает, что Янукович вряд ли будет особо переживать за бизнес Виктора Пинчука и Рината Ахметова.

«Это решение России было ожидаемо, но Януковичу Пинчук и Ахметов давно по барабану. Поэтому трубный бизнес Пинчука и Ахметова, которые пострадают после такого решения Путина, по барабану Януковичу. Это не заставит Януковича пересмотреть евроинтеграцию в пользу интеграции с Россией».

«В экономическом плане Россия начала полномасштабную торговую войну. Приезд Путина ее увенчает 27 числа. Заявления Медведева, Глазьева – это арт-подготовка. Путин 27 июля потребует четко: или ТС, или же полно масштабная война с РФ. Янукович не согласится на ТС, он не пойдет на выполнение условий России, он четко идет на подписание ассоциации. Он пойдет на ее подписание при любых раскладах, ведь в противном случае его активы будут заморожены. Тогда это крах для Януковича, поэтому интеграция с Москвой ему точно не нужна».

«Россия в ответ введет запреты на ряд других товарных позиций, но главный удар и ультиматум будет по газу. Украина не имеет средств для закупки газа, поэтому Украина хочет пролонгировать кредит на 2 млрд долларов у «Газпромбанка». А Россия будет бить по этому».


« Не исключено, что в отношении Путина будут организованы провокации. Не исключаю, что будут лететь сапоги, яйца, это явно будет непростой визит, это будет жесткий момент с Украиной».

Янукович після Врадіївки втратив будь-які шанси


Врадіївка, як виглядає, може сьогодні відіграти таку саму функцію, яку відіграло вбивство Гонгадзе і плівки Мельниченка для усунення від влади Кучми. Як ми й говорили, фінансово-економічна, політична, соціальна, моральна криза призвела до того, що в суспільстві надзвичайно посилилось негативне сприйняття Януковича, його режиму, Сім’ї, Партії регіонів. Нахабство, зухвалість, бажання збагатитись з боку правлячої кліки – все це вже комом в горлі стало громадянам України.

Для того, щоб полум’я спалахнуло, потрібна була іскра, і вона, схоже, з’явилась у вигляді Врадіївки, і тепер процес почався, він зараз набирає масу. Можна говорити про те, що снігова куля покотилась по схилу, і буде щоразу збільшуватись.

Тим паче, що всі економічні, фінансові, соціальні показники з кожним днем лише погіршуються. Дефіцит державного бюджету у першому півріччі 2013 року зріс у порівнянні із аналогічним періодом 2012 року втричі, золотовалютні запаси зменшились на 40%, банківська система перебуває на межі краху, бізнесом неможливо займатися, в містах – повний безлад, сотні тисяч людей втрачають роботу, ціни весь час зростають, доходи падають, зарплати і пенсії вже затримуються. В державних органах без хабара неможливо вирішити свої питання. В цій країні по суті в людей немає перспективи, тому вони відчувають себе нещасними, розчарованими, вони не бачать майбутнього. Всюди стоять бандити, смотрящі.

Крім цього, як виглядає, шляхом насильства, залякування, погроз правлячому режиму вдалось сформувати свою більшість у Верховній Раді разом з комуністами, до того ж комуністи ошукали своїх виборців. Обіцяючи боротися з олігархатом, вони натомість сформували з ним комуно-олігархічну більшість.

Все це призводило до напруження, яке повинне було десь вийти на поверхню. Воно концентрувалось і вибухнуло, коли люди повстали проти безчинств з боку правлячої групи і її найбільш агресивної ланки, якою є міліція.

Отже тепер, скидається на те, що зіткнення уже неминуче. Зрозуміло, що найкраще буде, якщо Янукович сам піде у відставку. Адже шансів у нього немає, підтримка у нього продовжує стрімко падати. Тому іншого виходу, окрім як піти у відставку, у Януковича, схоже, немає. І чим швидше це станеться, тим краще. Вже зрозуміло,що якщо він спробує застосувати силу для розгону опозиції, то в Україні спалахне повномасштабна революція. В Україні не повториться те, що відбувається у Москві, коли опозиція просто здала одного із своїх лідерів – Навального. В Україні ситуація буде розвиватися зовсім в іншому руслі.

17 июл. 2013 г.

Партія регіонів розпалює в Україні ворожнечу?

В Україні зростає соціальна напруга. Після подій у Врадіївці стало очевидно, що наступного разу вибух може статися у будь-якій точці України, адже система правоохоронних органів в Україні, як виглядає, просякнута бандитами, садистами, ґвалтівниками, вбивцями.

Однак, замість того, щоб відправити у відставку міністра внутрішніх справ Захарченка і перейти до здійснення люстрації всіх кадрів міліції, СБУ, прокуратури, судів, представники правлячого режиму збираються посилювати відповідальність за напади на працівників міліції і штурми райвідділів.

Зокрема, радіо «Свобода» наводить слова члена фракції Партії регіонів у Верховній Раді Миколи Джиги: «Готується пакет документів про посилення відповідальності за напади на працівників міліції». А також іншого регіонала Володимира Олійника: «Потрібно карати жорстоко тих, хто скоює злочини в погонах, але й громадян треба притягувати, зокрема, за штурми».

Схоже, що після цих слів стає остаточно зрозуміло, що Партія регіонів себе дискредитувала, а Верховна рада – вичерпала себе. Зрозуміло, що так звані закони, які приймалися кнопкодавами, коли один народний депутат голосував за трьох і в залі могли бути присутні 100 чоловік, не мають законної сили. Оскільки міліції в Україні довіряє 0,8% громадян, Верховній Раді не довіряє 76%, рейтинг Януковича і Партії регіонів стрімко падає, оскільки ні президент, ні Верховна Рада, ні Конституційний Суд вже по суті недієздатні, то дійсною залишається лише Конституція України, зокрема, її 5 стаття, в якій ідеться про те, що народ є єдиним джерелом влади в Україні.

Тому, можливо, настав час скликати Національну асамблею, перебирати владу на місцях на себе і створювати паралельні органи влади? Адже як ще діяти в умовах, коли такі особи, як Джига та Олійник розпалюють в країні ворожнечу? Чи розуміють вони, до яких це наслідків може призвести - на тлі тотального пограбування українців, розбазарювання золотовалютних запасів, наближення фінансового-економічного колапсу?

Захарченко пішов у відпустку, нехай замість нього попрацює Янукович


Захарченко, міністр внутрішніх справ, 16 липня пішов у відпустку. При цьому найбільш резонансні злочини так і залишилися не розкритими, а працівники міліції мало ще дня стають фігурантами скандалів з побиттям, ґвалтуванням, катуванням. Тому Захарченку треба йти не у відпустку, а у відставку.

Але якщо все-таки міністр внутрішніх справ пішов у відпустку, то, можливо, потрібно щоб до Києва приїхав Янукович і почав виконувати його обов’язки? Тим більше, Янукович обіцяв, що особисто буде займатися справами навколо зґвалтування у Вардіївці і жорстокого вбивства сім’ї харківського судді. Якщо підлеглий Януковича хоче відпочивати в такий складний для України час, коли росте соціальна напруга і невдоволення міліцією, то настав час вийти з відпустки Януковичу і попрацювати замість нього.

Пора нарешті розпочати розкривати злочини, в перш чергу найбільш резонансні і жорстокі. Скільки в Україні нерозкритих нападів на інкасаторів? Тільки впродовж липня на них двічі здійснювалися напади, в результаті чого загинуло шестеро осіб.

Або, наприклад, треба з’ясувати, хто збирається влаштувати 27-31 липня в Києві язичницький шабаш, влаштувати окультне ритуальне весілля Гангу і Дніпра. Адже в Захарченка і Януковича під боком створено цілу мережу окультних структур. Доки Янукович з’ясовує стосунки з Тимошенко Україну захоплюють ворожі сатанинські сили.

А якщо ні Янукович, ні його підлеглі працювати не хочуть чи не можуть, то їм треба йти у відставку. Вони й так дуже дорого обходяться українським платникам податків. На Януковича витрачається занадто багато грошей, а на його синів ще більше.

16 июл. 2013 г.

Язичники планують осквернити Дніпро і провести свій шабаш в річницю Хрещення України


В Києві на Трухановому острові з 27 по 31 липня відбуватиметься Третій міжнародний фестиваль Vedalife. В рамках цього шабашу українців хочуть навчати йозі, духовним практикам, проводити відповідні майстер-класи по аюрведі, макробіотиці, споживанню сирої їжі. Відбуватимуться також спілкування з ведичними астрологами і мантра-медитації. Кульмінацією цього шабашу стане язичницький ритуал весілля Ганги і Дніпра. Як зазначають організатори цього дійства, це символічна церемонія, яка означатиме зливання двох душ, двох культур і дасть початок нового життя.

Як це все можна назвати, окрім як блюзнірство, святотатство? По суті, це прихована форма сатанізму. Зрозуміло, що цей ритуал матиме надзвичайно небезпечні наслідки. Нашу православну святиню, Дніпро, де якраз і відбулося хрещення Русі-України, будуть поєднувати із язичницькою, чужинською системою. Схоже, що не випадково для цього обрали час, коли Україна святкує знаменну дату – 1025 років з часу Хрещення Русі-України.

А де ж наші священики? У нас взагалі є християнська православна церква, чи її немає? Чи будуть церви зупиняти це осквернення? Адже це одна із фундаментальних речей, яку повинні робити християнські апостольські церкви – вони повинні протистояти поганській пошесті, заразі, яка на нас суне зі сходу. Скільки ж можна мовчати? Ви будете якось реагувати? Це ж треба таке придумати, щоб у річницю нашого Хрещення відбулась така безпрецедентна подія, осквернення нашої святині, язичницькими, сатанинськими ритуалами.

Священикам врешті-решт треба думати не лише про золотого тільця, не про те, щоб їздити на машинах, їсти смачну їжу, треба ж не тільки комерцією займатися. Нехай пригадають, що трапилось із ізраїльським народом, коли євреї відійшли від своєї віри і почали поклонятися ідолам. Як відомо, після цього їх було розсіяно по світу, вони втратили свою державу. Чи ми теж цього хочемо, чи ми теж почнемо поклонятися язичницьким ідолам? Навіщо оскверняти Дніпро? Кому це потрібно? І хто покладе край цьому антихристиянському блюзнірству, плюндруванню, святотатству, духовному ґвалтуванню?

Хто дав дозвіл на проведення цього шабашу – Герега, Попов, Київрада? І чи є в нас президент, який так активно виставляє себе православним християнином? Де в цих умовах православний рицар Азаров?

Українська Національна Консервативна партія звертається до лідерів Українських Церков – Володимира (Сабодана), Філарета (Денисенка), Святослава (Шевчука), Мефодія (Кудрякова) – із серйозним попередженням. Потрібно негайно втрутитися у ситуацію і не дати провести цей шабаш.

Також УНКП звертається до всіх християнських національних українських сил не дати можливості здійснити це осквернення, не дати провести сатанинський шабаш на святих берегах Дніпра, у Києві, матері міст слов’янських. Адже наслідки будуть дуже і дуже трагічні. Мало нам всім було Голодомору, геноциду, Чорнобилю? Яких іще хочете трагедій?

15 июл. 2013 г.

Луценко знову хоче завести українців на манівці?


Луценко, колишній міністр внутрішніх справ, знову з’явився на політичній арені. Цього разу із проектом так званої «третьої республіки».

Одразу виникає питання: а чому Луценко рахує республіки, чому повинен бути, наприклад, не гетьманат? І як взагалі Луценко рахує ці республіки? Яку він вважає першою – УНР, чи якусь іншу? А яка тоді друга – соціалістична республіка в складі СРСР чи незалежна Україна? Але чи можна розглядати комуністичну окупацію, як республіку?

Треба ж насправді казати не про республіки, а про держави. А перша сучасна Українська держава була побудована за часів Богдана Хмельницького, коли український народ вперше був сформований як політична нація. Це, як відомо, відбулось у 1648 році.

І взагалі, що відбувається? Ця особа, як виглядає, все, що могла – програла, все, що могла – зіпсувала. І тепер знову лізе на сцену. Скільки можна? Яка третя республіка? Треба ж хоча б чомусь повчитись.

Складається враження, що ця людина не самостійна, вона весь час функціонує під чиїмось контролем. І тому Луценко, схоже, все, що міг – провалив, довів свою повну недієздатність. Зараз мають з’явитися політики нового покоління. Зрозуміло, що такі, як Луценко, заважають появі справжніх, реальних, системних українських політиків, які будуть здатні пройти через люстрацію.

Також виникає питання: хто дав Луценкові 100 тисяч доларів, про які він нещодавно говорив? Хто вирішив знову у нього вкладати гроші?

Однак, шкода, що є люди, які займаються інтелектуальною діяльністю і раптом знову пішли працювати з Луценком. Зокрема, Луценко назвав прізвища тих, хто пише план «третьої республіки». За його словами, це кандидат філософських наук, публіцист Сергій Грабовський, доцент НаУКМА Ігор Лосєв, політолог Тарас Возняк, блогер Роман Шрайк, журналіст Вахтанг Кіпіані. Але ж ці люди мають зрозуміти, що не можна дозволити таким особам, як Луценко, знову завести українців на манівці.

Україна на межі колапсу, а губернатори їздять вітати Януковича з днем народження


Янукович 9 липня в Криму святкував свій 63-ій день народження. Серед інших персон, які вирішили привітати Януковича, були і голови обласних державних адміністрацій. Але з чим, по суті, ці особи вітали Януковича? Для чого вони їздили до нього?

Практично в усіх областях – повний безлад, доріг немає, інфраструктура зруйнована. Може, цим губернаторам вдалося щось покращити? Може зменшилася торгівля наркотиками? Може впала злочинність, покращилось у містах ситуація, з’явилися в міських бюджетах гроші, побудовані дороги, школи, садочки? Для чого вони туди їздили, з чим вони вітали Януковича?

Може з тим, що весь час зростає державний борг, розбазарюються золотовалютні запаси, що Україна банкрут, що немає чим виплачувати пенсії і зарплати? Що в Україні політичні в’язні? Якщо ці особи, вітаючи Януковича, схвалюють його діяльність, то вони повинні разом із ним нести відповідальність. Адже складається враження, що Янукович проти України здійснює злочинну діяльність. Він захопив сакральну українську святиню – монастир в Межигір’ї, його діти стали мільйонерами чи мільярдерами. На його утримання з державного бюджету витрачаються сотні мільйонів гривень, а ситуація в країні тільки погіршується.

Отже, чи означає це, що ті особи, які їздили вітати Януковича, погоджуються із його діями і беруть на себе відповідальність? Чи вважають вони, що в Україні потрібно знищувати середній клас, як це відбувається зараз? Покривати злочини міліції. Що Україна так і повинна займати останні місця у світових рейтингах, що так і має відбуватися пропаганда горілки, пива, тютюну, що країна так і повинна спиватися? В Україні бізнесом займатися неможливо, роботи немає, на кордоні безлад, закордонні паспорти не видаються. З чим тоді можна вітати Януковича?

Тому голови облдержадміністрацій мають усвідомити, що люстрація все одно відбудеться, і вони все одно будуть відповідати перед українським народом відповідно до Конституції, якщо виконували злочинні розпорядження і накази. В такому випадку, вони беруть на себе відповідальність за дії Захарченка і його підлеглих, за дії прокуратури, Пшонки, за розвал армії, за фінансово-економічний колапс держави.

11 июл. 2013 г.

Казначейство проти українських міст: чому мовчать мери?


За час правління режиму Януковича місцеве самоврядування в Україні практично було знищене. Все частіше лунають голоси міських голів про те, що казначейство блокує ті чи інші проплати міст, внаслідок чого зупиняються ремонтні роботи, затримуються зарплати. Фактично ж, багато українських міст на сьогоднішній день вже є банкрутами, а їхня життєдіяльність паралізована.

Однак, міські голови продовжують мовчки терпіти це знущання над місцевим самоврядуванням. У міст забрали один із найважливіших атрибутів місцевого самоврядування – фінансові повноваження, гроші, які збирає громада, спочатку ідуть в центр, а вже потім у вигляді подачок, які часто затримуються казначейством, надходять у міста.

Доки мери українських міст будуть це терпіти? Адже без місцевого самоврядування ми ніколи не побудуємо успішної, цивілізованої і заможної України. Зрештою, країні, в якій знищено місцеве самоврядування, не місце у європейській спільноті.

Коли ж в міських голів урветься терпець, коли вони разом з депутатам міських рад почнуть перебирати владу на себе – фінансову та адміністративну - на основі 5 статті Конституції України? Коли вони почнуть збиратися разом і ухвалювати відповідні рішення? Чому б, наприклад, в Україні не створити Всеукраїнський рух Вільні міста?

В Києві - параліч влади мародерів?


Народні депутати з числа парламентської опозиції не дали відбутися нелегітимному, антиконституційному засіданню Київради 11 липня. Фактично, опозиції вдалось зірвати спроби здійснити в Києві путч, заколот.

Отже, ми бачимо, що відбувся параліч влади бандитів, окупантів, мародерів. По суті, сьогодні в Києві уже немає легітимної влади, є лише Київська міська рада масних котів, час повноважень якої вичерпався, є Герега, яка, схоже, 11 липня намагалася здійснити антиконституційний заколот і є Попов, відставний офіцер КДБ, якого ніхто не обирав, якого призначив Янукович.

Тому Київрада на чолі з Герегою мають негайно піти у відставку. Так само має піти Попов. Настав час очистити Київ від чужинців, які захопили владу в українській столиці, і обрати таку Київраду і такого міського голову (який повинен бути корінним киянином), яким довірятиме Київська громада.

Лексуси, ягуари, понтіаки, ламборджині: хто на них їздить в Україні?


Україна – одна з найбідніших держав Європи, понад 80% її населення живе за межею бідності. Уся інфраструктура в країні перебуває в занепаді, фактично у стані колапсу. Дороги знищені, міста перетворились в трущоби, всюди лежать купи сміття, на вулицях бродять цілі ватаги жебраків і бомжів, ватаги здичавілих собак. Всюди стоїть сморід, їздять розбиті допотопні тролейбуси, трамваї, автобуси, які у нас називаються громадським транспортом.

Однак, в українських містах на кожному кроці можна побачити розкішні, помпезні автомобілі – Lexus, Range Rover, Cadillac, Maibach, Lamborghini, Pontiac та багато інших. При цьому, наприклад, новий Range Rover Sport сьогодні коштує близько 940 тисяч гривень (117,5 тисяч доларів), і споживає в умовах міста 11,2 л бензину на 100 км. Lexus LS460 коштує 1,1 млн. гривень (137,5 тисяч доларів) і споживає 14,8 л пального на 100 км в умовах міста. А Cadillac Escalade коштує 2,46 млн. гривень (307,5 тисяч доларів) і споживає 17 л пального на 100 кілометрів.

Якщо в середньому щодня на автомобілі їздити 50 км, то лише на бензин, як виглядає, для Range Rover потрібно в місяць витратити до 2000 грн., для Lexus LS460 2700 грн., для Cadillac Escalade понад 3000 грн. А ще технічне обслуговування, ремонт, мийка, колеса.

Нагадаємо, станом на травень в Україні середня зарплата складає 3253 грн. на місяць. Отже, пересічний українець тільки на утримання таких автомобілів мав би віддавати усю свою зарплату. А для того, щоб придбати такі автомобілі пересічному українцю із середньою зарплатою потрібно: на Range Rover Sport складати гроші 24 роки, при цьому не їсти, не пити і не платити за комунальні послуги, на Lexus LS460 28 років, а на Cadillac Escalade 63 роки.

Хто ж в Україні може собі дозволити такі дорогі автомобілі? І чому серед їхніх власників часто трапляються депутати Верховної Ради, працівники Адміністрації Президента, міністри, голови обласних і районних державних адміністрацій, чиновники, судді, міліціонери, прокурори, податківці, пожежники, митники? Звідки в них такі гроші? Скільки хабарів, відкатів потрібно було взяти, щоб купити такі машини?

Якою треба бути мерзотою і твариною, щоб дозволяти собі хизуватися і їздити на таких машинах? Як треба зневажати і ненавидіти свій народ, щоб собі таке дозволяти? Так себе можуть себе поводити лише неповноцінні істоти, які мають тваринну, хижацьку сутність.

Чому такого немає в цивілізованих, європейських країнах? Чому там всі їздять на невеликих економних, не викличних машинах? Тому що там більшість населення належить до середнього класу, який є продуктивним, не паразитичним. Хто їздить на таких помпезних авто? Нелюди, біоістоти. А людина, яка чесно заробляє гроші і отримує важко зароблений трудового прибутку, хто належить до національної продуктивної буржуазії, ніколи собі такого не дозволить. Бо якщо він їздить на такій викличній машині, він цим самим принижує свою країну, націю.

Тому як себе повинні поводити в цій ситуації нормальні українці? Зрозуміло, що християни не можуть собі дозволити, наприклад, палити такі автомобілі, як у Франції, Швеції. Але нахабність цих істот може призвести до того, що терпець українців урветься. І тоді вже своя Врадіївка буде в кожному місті і містечку.


Отже особи, які захопили командні висоти в державі вимагають від нас, щоб ми платили податки, щоразу придумують нові побори, забороняють простій людині заробляти на шматок хліба, забирають останню копійку, а самі розкошують. Тоді ми повинні давати їм організовану відсіч. Як її організувати?

Громадські організації мають досліджувати та оприлюднювати інформацію про те, що за особи купують такі помпезні автомобілі, який вони мають статус, звідки у них гроші, чим вони займаються. Якщо це не підприємець, а державний службовець, то він зобов’язаний все пояснити. Треба всюди розвішувати цю інформацію, з прізвищами, фотографіями, інформацією про їхні сім’ї. Після цього треба робити народний суд на основі 5 статті Конституції. Має збиратися народне віче, цим особам треба запропонувати прийти і пояснити, звідки у них такі статки.

Для цього у нас є всі підстави: наша Конституція України, наша християнська свідомість, наша програмна книга – Євангеліє, де написано, що легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому в царство небесне. І є 10 заповідей, серед яких: не вкради, не вбий, не чини перелюбу.

8 июл. 2013 г.

Україна і Єгипет: паралелі і сценарії


Події в Єгипті динамічно розвиваються. Армія взяла під варту колишнього президента країни Мурсі, який прийшов до влади внаслідок революції, але виявився таким же диктатором, як і скинутий раніше Мубарак.

Для України те, що відбувається в Єгипті, може слугувати уроком. Адже в Єгипті на зміну одному диктатору прийшов інший диктатор, ще гірший, який став позбавляти громадян їхніх конституційних прав і розставляти на посади бандитів-терористів. І як на це відреагували люди і патріотичні сили в армії? Мурсі був негайно усунутий від влади.

А в Україні є сили, здатні боротися з диктатурою і усунути її від влади, чи немає? Чому ми провели Помаранчеву революцію і зупинились? Ну, виявився Ющенко негідником, але треба було рухатись далі. В Єгипті, наприклад, люди показали, як треба усувати диктаторів. А в Україні населення продовжує терпіти утиски, свавілля, безкарність правлячого режиму і його посіпак. І навіть події у Врадіївці не вивели людей зі стану летаргійної сплячки. Що ще має відбутися, щоб українці нарешті прокинулись?

Перемога Новинського і поразка Партії регіонів


Вадим Новинський, олігарх із Російської Федерації, переміг на виборах до Верховної Ради у Севастополі, які відбувалися 7 липня 2013 року. Однак, схоже, що для Партії регіонів ця перемога була Пірровою, і свідчить не стільки про виграш Новинського, скільки про близький крах правлячого режиму.

Адже за Новинського віддали свої голоси 53% виборців при явці всього 24%. Отже фактично Новинського підтримали всього 13% громади Севастополя. Схоже, що це і є реальний показник рівня підтримки правлячого режиму в одному із його базових електоральних регіонах – Криму.

Однак, складається враження, що Новинський представлятиме у Верховній Раді не стільки інтереси мешканців Севастополя, скільки інтереси Кремля. Він вже неодноразово заявляв, що виступає за запровадження в Україні другої державної мови – російської і за вступ України до Митного союзу.

Чи можна собі уявити, щоб подібна ситуація склалася в інших цивілізованих країнах? Щоб, наприклад, в Німеччині на виборах до парламенту перемагали французи, щоб до парламенту Великобританії потрапив активний учасник Ірландської республіканської армії? Чи щоб в ізраїльський кнесет пройшов колишній член «Хізбалли», який би виступав за заміну в Ізраїлі іудаїзму на норми шаріату?

Як виглядає, щось подібне може трапитися тільки в Україні, тільки у нас особи, які, схоже, є агентами Кремля, перемагають на виборах до Верховної Ради.

Конституція більше не діє, українці повинні захищати себе самі?


Захарченко, міністр внутрішніх справ, 21 травня 2013 року звітував у Верховній Раді за події, які відбулися в Києві 18 травня. Він заявляв, що міліція діяла в рамках чинного законодавства і оцінив роботу правоохоронців задовільно. «Якби не правоохоронці, результат міг би бути набагато гіршим», - сказав Захарченко.

Отже, Захарченко бив себе в груди і казав, що українцям не треба боятися, що міліція стоїть на сторожі їхніх інтересів. Однак, пройшло трохи більше місяця, і Україну сколихнув скандал навколо зґвалтування і жорстокого побиття жінки у Врадіївці. 18 травня міліція, як виглядає, покривала бандитів. А у Врадіївці виявилось, що міліція – це і є бандити.

В будь-якій цивілізованій, нормальній країні, де при владі не бандити, міністр сам повинен був піти у відставку в такій ситуації. Наприклад, в Угорщині у відставку пішов президент через звинувачення у плагіаті в його докторській дисертації. До речі, чи бачив хтось докторську дисертацію Захарченка, яку він нещодавно захистив? Цікаво було б на неї подивитися. Коли він встиг її написати?

Отже, якщо особа, яка виконує функції державного службовця, дозволяє собі порушувати всі закони і в першу чергу Конституцію України, то чому ці закони мають виконувати пересічні громадяни? Керуватися якимось приписами, циркулярами? Якщо керівники, які перебувають при владі, топчуться по законах і Конституції, то чи означає це, що простим людям теж не варто їх дотримуватися?

Тому, якщо Захарченко сам не піде у відставку, то рівновага все одно має якимось чином бути встановлена. Рівновага між тими, хто захопив владу в Україні, державні важелі, зброю, і простими громадянами, які мають такі ж самі права, як і ті, хто перебуває сьогодні при владі. В такому випадку треба виходити з того, що влади і закону в Україні немає, є беззаконня, порушення базових статей Конституції, і громадяни повинні самі себе захищати.

4 июл. 2013 г.

В Україні почався обвал банківського сектору


Укрсоцбанк, шостий по величині активів банк в Україні, допустив технічний дефолт по кредиту ЄБРР, передає видання Forbes-Україна.

Видання відзначає, що активи Укрсоцбанку на 1 квітня 2013 року - 39,4 млрд. гривень. Кредитний портфель - 23,9 млрд. гривень. З них безнадійні кредити п'ятої групи - більше 62%. Власний капітал банку - 7,7 млрд. гривень. Банк належить італійській групі UniCredit.

Отже, як ми бачимо, процес обвалу банківської системи України почався. Треба підкреслити, що перед масштабною кризою в Україні завжди обвалювався великий банк. У 2008 році все почалося з «Промінвестбанку», після чого лавиноподібно обвалились ще 20 банків а також розпочала стрімке падіння гривня.

Тепер серйозні проблеми почались в «Укрсоцбанку», а це теж один із системних банків, і завжди ним був. Але є одна особливість, яка полягає в тому, що він іноземний і відноситься до групи UniCredit. Отже, зараз постає питання: чи вдасться локалізувати цей обвал, чи він піде по всій системі і спричинить масштабну фінансово-економічну кризу в Україні?

3 июл. 2013 г.

Мировой сионизм поглощает Галичину?


Львов своим пребыванием почтил известный российский миллиардер еврей Миша Фридман. Казалось бы, где Миша, совладелец и председатель наблюдательного совета консорциума «Альфа-Групп», совладелец нефтяной компании ТНК-BP, член бюро правления Российского союза промышленников и предпринимателей, учредитель и член бюро президиума Российского еврейского конгресса, а где провинциальный, затрапезный, ветхий Львов с обветшалыми фасадами, в котором стоит вонь от канализации, где бродят стаи бомжей, нищих, опущенных людей?

Что же привело Фридмана во Львов? Вспомним, что он родился именно в этом городе, окончил здесь школу. Потом, по аналогии с Александром Корейко, незабвенным героем произведения Ильфа и Петрова «Золотой теленок», Миша поехал искать счастье в столицу коммунистической советской империи Москву.

Там он окончил Московский институт стали и сплавов, потом стал заниматься бизнесом, получил при этом разные прозвища, одно из которых было «Миша – героиновая булочка». Злые языки говаривали тогда, что Миша был связан с чеченской мафией. В то же время он активно занимался политикой, возможно, и сейчас занимается. Потом вместе с Кучмой или через Кучму Фридман приобрел Лисичанский нефтеперерабатывающий завод. Вообще, он всегда тяготел к углеводородам, понимая, что они приносят очень большую прибыль.

Но никогда Миша не забывал Львов, это как бы была его игрушка. Некоторые даже называют его крестным отцом Львова, в разных смыслах. Можно выдвинуть версию, что сегодня Фридман во многом контролирует столицу Галичины. Тогда возникает вопрос: может ли без него принимать какие-то решения мэр города Садовой? Есть также версия, согласно которой Тягнибок очень тесно привязан к Фридману, тем более, что приблизительно в одно и то же время они росли во Львове.

Какие же интересы у Фридмана на Галичине? Можно предположить, что он имеет отношение к НПК «Галичина» через Коломойского. А если Коломойский, значит и Дыминский, который входит в десятку самых богатых львовян и, говорят, является личным другом Януковича. Но при этом владеет телекомпанией «ЗИК», которая вроде бы стоит в оппозиции к власти, и клубом «Карпаты». А если тут Коломойский и Дыминский, то, как выглядит, где-то здесь рядом есть и Васюник, народный депутат, избранный в мажоритарном округе Львова.

Фридман во время своего приезда во Львов, выступал на Forbes клубе перед избранной аудиторией, состоящей из VIP-персон. Но высказывания Фридмана выглядят примитивными и поверхсносными и еще раз свидетельствуют о том, что наличие денег, даже больших, и причастность к высшим сионистским кругам ума не прибавляет.

Плохо другое. Плохо то, что львовский и галичанский социум ведется на такие приманки. И как мотыльки летят на огонь, так и львовяне и галичане готовы целовать руки и лизать сапоги или модные штиблеты любому заезжему космополиту. К сожалению, львовская громада не смогла дать реальной объективной оценки приезду Фридмана. Услышим ли мы от аналитиков, зачем же он все-таки приезжал сюда. Что это была за подготовительная встреча? К чему Миша Фридман и те группы, в которые он входит, готовят сейчас Галичину? Что реально происходит? Какие тайные переговоры вел Фридман, про что договаривался? Что должно произойти в ближайшее время во Львове и в Галичине в целом?

Думаем, что в скором времени об этом станет известно. Но сомнений нет, что ничего позитивного Миша Фридман и иже с ним для Львовщины и Галичины не сделает. Потому что их природа, как выглядит, – это природа хищников, рыцарей наживы и кинжала. К тому же украинцев, как известно, иудеи рассматривают как гоев, рабочую скотину, а не как людей. Об этом надо помнить всем украинцам, особенно украинским националистам. Главное, не развивать в себе комплекс Иуды и всегда помнить, что с ним произошло. Когда он взял деньги в Синедриона и предал своего Учителя, то в конце концов потом повесился. Украинцам надо наконец стать нацией, имеющей достоинство и честь, и выдавить из себя комплекс продажного раба. Ведь продажные рабы никогда не смогут построить свое независимое государство и иметь свою собственную национальную историю. Если мы не решим этой главной проблемы, Русь-Украина всегда будет игрушкой в руках разных черных вражеских сил.

Друга хвиля світової кризи вдарить по українським банкам


В економіці світу зараз триває друга хвиля світової структурної кризи. Ще одним свідченням цього стало погіршення функціонування банківської сфери.

Зокрема, українська банківська система взагалі входить у фазу занепаду. Але паралельно входить у другу фазу кризи міжнародний банківський сектор. Наприклад, міжнародне рейтингове агентство Standard & poor's Rating Services знизило довгострокові кредитні рейтинги Barclays Bank, Credit Suisse і Deutsche Bank з «А+» до «А». Також проблеми з ліквідністю почалися в китайських банків.

Зазначимо, що банк Credit Suisse був андерайтером розміщення облігацій зовнішньої державної позики України. Що тут стало первинним, а що вторинним? Чи те, що він накупив і розміщував наші облігації, чи те, що він виявився не дуже стабільним і схильним до ризикованих операцій?

Так чи інакше, зниження кредитних рейтингів свідчить, що у нього погіршилися фінансові показники, можливо, це пов’язано з його кредитним портфелем та портфелем цінних паперів. Однак, треба підкреслити, що цей банк дуже тісно співпрацює з російськими банками. Отже, можна очікувати, що почнеться відкрита криза російського банківського сектору і його державної частини. Швидше за все першою жертвою можуть стати російський «Сбербанк», «ВТБ» і «Газпромбанк».

Тому можна зробити прогноз, що зараз треба очікувати погіршення банківської сфери в Україні. Це вже проявилося в тому, що в травні український банківський сектор продемонстрував найбільші за три роки збитки у розмірі 3 млрд. гривень. Але ситуація буде погіршуватися, адже посилюється світова фінансова криза, яка обов’язково негативно відіб’ється на банківському секторі України, який і так ледве дихає.

2 июл. 2013 г.

Ющенко – кандидат на посадку?


Директор юридичної компанії Lions Litigate Станіслав Батрін звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до екс-президента України Віктора Ющенка про законність заборони Олегу Дубині як керівнику НАК "Нафтогаз України" підписувати газові контракти за ціною 235 доларів.

Отже, для Ющенка може справдитись народна мудрість: не копай іншому ями, сам у неї впадеш. Якщо проти Ющенка все ж таки порушать кримінальну справу, це означатиме, що Янукович може порушити всі домовленості, які у нього могли би бути з Ющенком. Можна припустити, що історія цих домовленостей давня і сягає своїм корінням в період, коли Ющенко призначив Януковича прем’єр-міністром. Саме з цього кубла, схоже, вилізла криворізько-єнакіївська гідра, яка своїми міазмами сьогодні отруїла всю Україну.

Головним питання тоді було: чому Ющенко пішов на це. Існує версія, згідно із якою Янукович пред’явив йому матеріали, які свідчили про корупційну оборудку, яку начебто Ющенко здійснив разом зі своєю сім’єю та Івченком, і ця оборудка стосувалася продажу буферних запасів газу, про які Івченко, як говорить ця версія, знав. Ці запаси начебто були продані через структури Фірташа і Сьоми Могильовича, який тепер живе під прізвищем Шнайдер.

Чи правда це, чи неправда, могли б сказати ті, хто має у своєму розпорядженні відповідні документи. Можливо, такі документи є у колишнього керівництва США, зокрема, віце-президента Чейні, про них могли б знати Тимошенко, Мороз та Ахметов. Чи правда, що в той час був надрукований випуск газети «Сегодня» із відповідними матеріалами про корупційну оборудку, який так і не пішов у продаж? І яка сума фігурувала там, яка кількість газу? Чи тягнула вона більше, ніж на мільярд доларів?

Якщо в цій версії є частина правди, то можна припустити, що саме тоді був організований альянс Ющенка та Януковича, який тривав до нинішнього часу. Але ситуація для кланової групи Януковича стає день від дня все гіршою. Схоже, що Янукович змушений жертвувати будь-ким, розуміючи, що його повітряна куля підбита і починає падати, а тому потрібно скидати баласт. Таким баластом для Януковича міг стати Ющенко. Адже перед черговою газовою війною із Росією, яка от-от може розпочатися, потрібно якомога більше аргументації, для того, щоб виграти справи в Стокгольмському суді.

Оскільки справа Тимошенко стає все більш політичною, а сама Тимошенко, як би там не було, є лідером опозиції, то тепер для правлячого клану Януковича вигідно поставити під роздачу Ющенка, оскільки він ніякої підтримки серед народу немає, його вважають головним винуватцем того колапсу, який зараз спостерігається в Україні. Тому зараз всім великим політичним гравцям на руку, щоб розрахуватися Ющенком за всі ті проблеми, які постали перед Україною.

Отже, виглядає так, що в мозковому центрі єнакіївської групи прийнято рішення, що потрібно Ющенка принести в жертву. Тому в цьому нічого надзвичайного немає, і якщо Ющенко буде відповідати за всі його провини, то можна сказати, що справедливість в цьому випадку восторжествує. І чим швидше це станеться, тим буде краще для всіх. Адже Ющенко, як і Кравчук та Кучма, є одним із головних організаторів занепаду України, і саме Ющенко, схоже, виконав роль, яка описана у Євангелії – вовка в овечій шкурі. Бо саме особи, які діють в личині добропорядної особи, будучи насправді хижаками, є найстрашнішими. Зрозуміло, що Кучма і Кравчук – це відкриті україножери, а Ющенко – це той, хто діяв нишком, хто викрав в українців серце, вкрав надію, хто скористався українською мрією для того, щоб реалізувати свої шкурні інтереси.

Отже, якщо Ющенко буде затриманий і опиниться в буцегарні, то можна говорити про те, що ми переходимо до відкритої війни кланово-корпоративних груп, коли всі починають воювати проти всіх. Коли клани починають битись між собою не на життя, а на смерть, коли порушуються всі домовленості, які були досягнути в попередні періоди. Відтак, можливість відкриття кримінальної справи проти Ющенка – це ще один крок до панування хаосу в Україні. Тому, вітаємо всіх з початком нової фази розвитку.

1 июл. 2013 г.

Янукович та його режим ведуть Україну до неминучого краху


Міжнародне рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз рейтингів України зі "стабільного" до "негативного". У повідомленні вказується, що разом з погіршенням прогнозу агентство також підтвердило довгострокові рейтинги дефолта емітента в національній і іноземній валюті В, а також короткострокові рейтинги В.

Отже, як я і прогнозував, фінансовий колапс вже виходить на поверхню, і Україна ось-ось може проголосити себе банкрутом, тобто оголосити суверенний дефолт. Це означає неможливість обслуговування зовнішніх зобов’язань держави. Як ми бачимо, Янукович, Азаров, Арбузов та молода кліка тих, кого набрав син Януковича, зокрема, Соркін, Клименко, Колобов, довели Україну та український народ до повного колапсу.

Крім цього, видання «Українська правда» опублікувало інформацію, згідно із якою збиток банківської системи в травні досягнув розміру більше 3 мільярдів гривень і виявився найзначнішим за останні три роки.

Які ж причини постійного погіршення фінансово-економічної ситуації у нашій державі? В першу чергу, варто назвати такі: розкрадання бюджету з боку правлячої групи, недолуга податкова система, сформована Азаровим, пенсійна система, авторами якої є Тігіпко, Азаров і Королевська, а також зовнішній фактор у вигляді Російської Федерації, як країни, що паразитує на Україні разом зі своїми фінансово-корпоративними групами.

Зрозуміло, що далі так жити не можна, це очевидно навіть не для професійних економістів. Проте, на жаль, широкі верстви населення економічно не освічені і не цікавляться фінансово-економічними питаннями, тому що кожен живе чи виживає як може. Відтак, одна з найбільших проблем сьогоднішньої України – це відсутність розвинутого громадянського суспільства і наявність у значної кількості населення колоніальної масової свідомості. Це означає небажання брати на себе відповідальність і будувати свою країну, починаючи від себе, від родини, від громади, від краю і до центру.

Мабуть, для того, щоб ситуація змінилася, потрібен величезний шок. І цим шоком якраз може стати суверенний дефолт. Тому що грошей навіть для того, щоб виплатити борг МВФ, в уряду немає, не кажучи вже про щось інше. Зараз, щоб виплатити ці гроші, а також обслуговувати відсотки по боргам, Азаров і Янукович, схоже, не знайшли нічого кращого, окрім як ще більше посилити пограбування населення і знову перекласти свою недолугість, наслідки клептоманії правлячого режиму і бездарної роботи на пересічних українських громадян.

Це призвело до того, що міста повністю пограбовані, їхні бюджети порожні, гроші, які заробляють міста, крадуться. Однак, міські голови і депутати мовчать, при чому в усій Україні. Не відбулося жодної сесії міської ради, щоб стати на захист своїх фінансових ресурсів. А громади теж мовчки спостерігають, за тим, що відбувається, поводять себе як бранці концтаборів. Крім цього, починаються затримки із виплатами відпускних вчителям і професорсько-викладацькому складу університетів. Отже, в бюджетній сфері вже немає чим виплачувати зарплати. Але всі мовчать,чому немає хоча б повідомлень у соціальних мережах? Чому люди не хочуть захищати права своїх сімей, своїх дітей?

Адже суверенний дефолт для України, схоже, вже невідворотний. Я про це казав ще у 2010 році, і продовжував весь час на цьому наголошувати, але, на жаль, до мене не дослухались. Система зігнила, і кланово-олігархічна модель вже добігла свого кінця, потрібно переходити до якісно нової моделі народного капіталізму.

Отже, якщо не хочете лікувати хворобу, якщо не хочете міняти систему, тоді має відбутися крах країни під назвою Україна. А тому перед нами знову з’явилась чорна тінь нової Руїни, через яку сторіччями проходить Україна та українська нація.

Векселі Міністерства фінансів – корупційна оборудка режиму Януковича?


Янукович і його правлячий режим намагаються проштовхнути через Верховну Раду кілька законопроектів, які передбачають запровадження в Україні казначейських векселів. При цьому українцям хочуть нав’язати думку, що такі казначейські векселі функціонували і в інших державах, наприклад, США чи Франції.

Однак, у цих державах природа казначейських векселів зовсім інша, аніж тих, які намагаються ввести в обіг в Україні. В той час, коли у нас казначейські векселі хочуть використовувати для покриття бюджетної заборгованості, наприклад, розраховуватися векселями за ті чи інші роботи чи послуги, виконані в рамках державного замовлення, а також для відшкодування ПДВ, тобто боргів держави перед експортерами, у США та Франції вони були потрібні для того, щоб покривати касові розриви, тобто отримати кредитний ресурс. І потім ці векселі одразу викуповувалися.

Але цей інструмент, який, наприклад, у США з’явився у 1929 році в період «Великої депресії», себе вже вичерпав. Якщо користуватися такою методикою, то у фінансовому житті будь-яких країн можна знайти чимало інструментів, які кон’юнктурно використовувалися в ті чи інші періоди функціонування їхніх економік. Але це не означає, що будь-які фінансові інструменти різних історичних періодів потрібно ставити на конвеєр в Україні. Тим паче, що казначейські векселі – це релікт, атавізм, який використовувати у нашій державі взагалі не можна.

Як виглядає, це буде лише інструментом для пограбування суб’єктів господарювання та для корупції, для захоплення ліквідної стратегічної власності – газотранспортної системи включно з газосховищами, атомних станцій та інших стратегічних об’єктів з боку правлячої «Сім’ї». Отже, схоже, що ідея введення казначейських векселів в Україні спрямована на те, щоб остаточно розікрасти національне багатство і хоча б трохи відтермінувати суверенний дефолт держави. По суті, це відкритий прояв агонії правлячого режиму.

Якщо ж цей інструмент все-таки буде затверджено на законодавчому рівні, то Верховну Раду в такому випадку потрібно буде негайно розпустити і перейти до формування паралельних органів влади на основі 5 статті Конституції України. Голосування за законопроекти щодо введення казначейських векселів стане для народних депутатів останнім випробування на зрілість і на здатність захищати національні інтереси України. І ті, хто проголосує за введення казначейських векселів, стануть зрадниками національних інтересів України. Адже це питання такої ж величезної ваги, як і голосування за денонсацію Харківських угод. Тоді Верховна Рада не витримала перший іспит, зараз у неї буде другий, а третього іспиту вже може і не бути.

Кравчук провалив все, що можна, а тепер взявся за Конституцію


Конституційна асамблея орієнтовно у вересні 2013 року затвердить концепцію змін до Конституції. Про це заявив голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук на брифінгу. Однак, яке моральне право має ця особа говорити про внесення змін до Конституції?

Кравчук під час своєї президентської каденції, як виглядає, завалив все, що можна. Його непрофесіоналізм, некомпетентність призвели до того, що Крим було перетворено на автономну республіку. Він знищив ядерний арсенал України, найгірше те, що наша держава втратила тактичну ядерну зброю на пересувних машинах. Саме за час його президентства інфляція сягала 11000%, відбулася руйнація всього економічного комплексу країни. При ньому мільйони громадян України виїхало за кордон. Кравчук так і не провів люстрацію всіх агентів комуністичних спецслужб.

Наслідками діяльності Кравчука стало те, що Україна перетворилась на бандо стан. Кравчук не пішов на альянс із Народним Рухом України, а натомість зробив прем’єрами Кучму і Звягільського. Саме він видавав недолугі укази про спекуляцію, не здійснив реформу місцевого самоврядування. Кравчук зрадив команду молодих економістів і політологів, які допомогли йому прийти до влади, повернув до життя комуністичну номенклатуру і став спільником Медведчука.

Більш нефахового президента для України годі собі уявити. Адже те, що зараз він, як виглядає, працює на Януковича, свідчить про його моральні і професійні якості. Це означає, що Кравчук, як представник вищої комуністичної номенклатури, працює на бандократію, а отже зрадив національні інтереси України та Української нації. А тому його і близько не можна підпускати до розробки змін у Конституцію України.